Історію мені розповіла моя сусідка Олена. Нещодавно вона з хлопцем, Іваном, вирушила в поїздку потягом до друзів, а потім повернулася тим же транспортом. Подорож була запланована заздалегідь, тому вони придбали квитки в купе на верхню і нижню полиці, щоб не ділити місце за столиком. Однак це не вберегло їх від несподіванок. Дорога в один бік пройшла спокійно — у купе з Олною та Іваном опинилися скромні студентки.
А ось шлях назад став для них справжнім випробуванням. Увійшовши до вагону по дорозі назад, вони побачили, що їхніми сусідами стали літня жінка та її вагітна дочка. Мати вже без попиту застелила постіль на нижній полиці, яка належала Олені. Помітивши їхній прихід, жінка відразу заявила: «Ви молоді, поступіться мені нижньою полицею, я у віці. Дочка моя вагітна, їй на верхню лізти незручно». Олена спокійно відповіла, що купила квиток на нижню полицю, яка коштує дорожче, і не має наміру поступатися місцем. Жінка, років близько 60, виглядала міцною та впевненою, аж ніяк не нагадувала немічну стареньку.
Її обличчя спотворилося від обурення, і вона почала обурюватись, що сучасна молодь не шанує старших. Потім сусідка увімкнула на своєму телефоні музику Надії Кадишевої на всю гучність, без навушників. Коли Олена попросила зробити тихіше, жінка заявила, що забула навушники вдома. Не бажаючи слухати чужу музику, пара одягла свої навушники і включила щось на свій смак. Після цього мати та дочка вирішили повечеряти. Вони заставила столик контейнерами з домашньою їжею: котлетами, яйцями, картоплею та пиріжками з рибою. Запах від риби виявився настільки сильним, що в Олени почала кружитися голова. Вирішивши втекти від ароматів та шуму, пара вирушила у вагон-ресторан, де провела кілька годин у компанії інших пасажирів. Повернувшись, вони виявили, що сусідки сплять.
Але вранці, о 7-й годині, їх розбудив шум. Виявилося, що жінка похилого віку, спускаючись з верхньої полиці, наступила на столик і випадково зачепила телефон Олени, що лежав на столі. Екран телефону врятувало лише захисне скло. До речі, в купе була спеціальна драбинка для підйому та спуску з верхніх полиць, але жінка воліла скористатися столиком. Прокинувшись, сусідки ввімкнули світло і почали снідати, розмовляючи на підвищених тонах. На годиннику було всього 7 ранку, а виходити їм треба було лише за кілька годин. Коли їх попросили говорити тихіше, жінка похилого віку єхидно помітила: «Що, і мовчання ви теж купили разом з нижньою полицею?». Сніданок завершився і знову заграла музика. На цей раз у купе звучав Філіп Кіркоров, знову без навушників. У вас траплялися подібні конфлікти з сусідами у потязі? Діліться своїми історіями у коментарях!