Мати Олени з дитинства була дуже забобонною жінкою, яка жила відповідно до своїх переконань, не нав’язуючи їх іншим. Якось до Олени в гості прийшла стара подруга, відома тим, що завдавала неприємностей і провокувала сварки. Після її візитів речі у квартирі таємниче зникали, а потім їх знаходили в дивних місцях.
Мати Олени попереджала її, що ця подруга може намагатися вкрасти щастя з їхнього будинку і, можливо, навіть накласти чари, щоб спричинити розлад між Оленою та її чоловіком. Незважаючи на сумніви, Олена відчула себе зобов’язаною запросити цю подругу знову. Перед візитом мама порадила Олені використати срібні столові прилади, подаровані їй та її чоловікові на весілля, пояснивши, що срібло може захистити від порчі та негативних впливів.
Олена послухалася поради матері, і під час візиту подруга дуже швидко відчула себе ніяково і, помітивши виставлене на столі срібло, різко зібрала свої речі і пішла. Олена на власному досвіді переконалася у існуванні цих забобонів та захисній силі срібла. Вона подякувала своїй матері за мудрість і передбачливість, що забезпечила її таким потужним талісманом.