У гості до тітки Олени ми приїхали в шосту річницю з дня смерті мого дядька. Олена радісно накрила на стіл, але я насамперед звернула увагу на поржавілий кран у ванній, який мій чоловік замінив наступного дня. Пізніше я виявила, що вона гріла воду у мультиварці, бо її плита зламалася.
Ми купили їй індукційну плиту і здивовано запитали: чому вона не попросила сина допомогти? Олена зі сльозами на очах пояснила, що сама містить сина, який винаймає квартиру в місті, і тому не хоче його обтяжувати. Якось поширилися чутки, що тітка Олена купила синові машину, і ми переконалися в цьому під час нашого візиту для встановлення нового замку на її ворота.
Пишаючись своєю працьовитістю, Олена стверджувала, що давно вже знає ціну кожній копійці. Незважаючи на свої жертви з метою економії заради сина, вона постійно стикається з проблемами, наприклад, з димоходом, що обвалився, і вимагає ремонту. Я вже вирішила не допомагати їй далі, «прийнявши» її відданість економному існуванню заради дорослого безладного сина.