Тамара Степаніва безперервно милувалася немовлям – дочкою Олі. Сповнена любові до дочки, сама Оля теж дорожила кожною миттю спілкування з нею, не уявляючи тепер життя без свого маленького дива. Коли сім’я святкувала поповнення, зібравшись за великим столом, Оля відчувала, що ніщо не може затьмарити її настрій. Перші місяці вона провела в тісному спілкуванні з дочкою Варею, задовольняючи всі її потреби та знаходячи час для роботи, вважаючи себе щасливою матір’ю такої ідеальної дитини. Однак, коли Варі виповнилося 6 місяців, чоловік Олі, Дмитро, раптом порушив їхнє ідеальне життя, заявивши про своє бажання мати сина, який, на його думку, був необхідний для продовження його роду.
Оля, яка була здивована, тому що вони ніяк не обговорювали це питання, спробувала напоумити чоловіка, пояснивши, що заводити ще одну дитину так рано не варто. Але Дмитро завзято упирався у своєму бажанні, особливо після першого дня народження Варі, часто нагадуючи Олі про те, що вона ще повинна народити йому сина. Ця зацикленість зростала, доки не стався драматичний поворот подій. Наступного дня після третього дня народження Варі Дмитро повідомив Олі про своє рішення піти від неї до іншої жінки, яка чекала від нього дитину – хлопчика.
Вражена і спустошена, Оля намагалася усвідомити зраду, доки Дмитро пояснював своє рішення та його наслідки для їхньої родини. У результаті, вирішивши жити далі, Оля швидко поїхала з Варею, відкинувши спроби Дмитра виправдати свої дії. Шлюбний процес показав повну зневагу чоловіка до своєї сім’ї, оскільки він відмовився від будь-яких фінансових зв’язків та відповідальності. На цю ідею його наштовхнула нова партнерка. Через роки, коли Оля мирно жила з Варею, Дмитро з’явився знову, сумний та нещасний. Він знову спробував помиритись, посилаючись на любов до сім’ї. Однак Оля, знаючи про його постійні зради та обман, які підірвали і другий його шлюб, відмовилася слухати його благання, зачинивши перед ним двері – і підтвердивши свою віру в карму, переконана, що Дмитро повністю заслужив результат своїх дій.