Вагітна Ірина, яка з тривогою чекала свого чоловіка Ігоря, опинилася в біді, коли він зник безвісти. Спроби отримати інформацію від свекрухи, Євгенії, не мали успіху. Зневірившись, Ірина обстежила лікарні та морги, але за кілька днів дізналася, що Ігор втік із багатою коханкою. Охоплена горем, Ірина залишила новонароджену дитину в парку і відразу пошкодувала про це.
Після нещасного випадку Ірина опритомніла в лікарні поряд із Віктором, добросердим незнайомцем, який розумів її біль від зради, адже він сам у дитинстві опинився у дитячому будинку. Через загальне горе вони стали близькими. Незабаром Ірина вийшла заміж за Віктора, але її, як і раніше, мучила думка про долю її першої дитини. Віктор, помітивши її біль, запропонував допомогу. В одному дитячому будинку Ірину привабила дівчинка Валюша, дуже схожа на неї.
На вимогу Віктора було проведено тест ДНК, який підтвердив, що дівчинка справді дочка Ірини. Валюша була знайдена співробітником дитячого будинку, Надією Степанівною після того випадку в парку. Із вдячністю Віктор та Ірина запросили Надію Степанівну до себе на свято з нагоди такого радісного возз’єднання. Їхнє житло стало по-справжньому будинком, наповненим сміхом та радістю. Ірина тепер дивиться у вікно, чекаючи не з сумом, а з нетерпінням свого чоловіка Віктора з роботи.