Якось Ганна та Геннадій вирішили купити нерухомість біля моря, щоб жити там і відкрити курортний бізнес. Після продажу квартири грошей вистачило лише на купівлю житла, а на ремонт нічого не залишалося. Геннадій був змушений звернутися за фінансовою допомогою до родичів, і лише його тітка позичила їм потрібні кошти. За рік подружжя відремонтувало будинок і вже було готове приймати туристів.
Проте, як тільки бізнес здався їм життєздатним, далекі та близькі родичі стали приїжджати до них без запрошення. Незважаючи на нав’язування та незручності, Ганна та Гена приймали всіх, навіть поступаючись родичам своєю великою спальньою. У липні приїхали племінниці, які поводилися безрозсудно, веселилися до світанку та запрошували в гості незнайомих хлопців. За ними були інші родичі, які теж привозили друзів і вимагали повний пансіон, іноді навіть скаржилися на зручності.
Протягом 2 років подружжя приймало у себе родичів без будь-якої подяки та компенсації, ставлячи під загрозу своє основне джерело доходу. Зрештою вони запровадили цінову політику для всіх гостей. Цей крок викликав обурення родичів, які назвали їх жадібними та егоїстичними, не звертаючи уваги на навантаження, яке вони робили на бізнес подружжя. І тільки та сама тітка Геннадія стала щорічно приїжджати в гості, завжди оплачуючи своє перебування, бо поважала їхню важку працю.