Жанна скептично поставилася до ідеї влаштуватися в компанію, відому строгим відбором та високими зарплатами, особливо після того, як її подруга, яка працювала там, попередила її, що бос жорсткий і не виявляє жодної емпатії. Дивно, але Жанну взяли на роботу відразу після короткої співбесіди, залишивши її здивованою і трохи стривоженою.
Приступивши до роботи, Жанна помітила, що начальниця, Лариса Федорівна, почала ставитися до неї якось інакше , що викликало цікавість та чутки серед товаришів по службі. Таке особливе ставлення спантеличило Жанну, і вона вирішила поговорити з Ларисою. При особистій зустрічі Лариса нагадала Жанні про їхнє спільне минуле: вони були однокласницями, і Лариса, яка отримала прізвисько “Лариса-криса” за те, що через складні сімейні обставини жила в шкільній комірці, згадала про доброту Жанни по відношенню до неї.
Це одкровення пояснило прихильне ставлення Лариси до Жанни, оскільки Лариса досягла успіху в житті і хотіла визнати підтримку Жанни в минулому. Лариса розповіла про свою історію успіху – від втечі від жорстокого батька до досягнення своєї мрії, зберігши при цьому скромний зв’язок зі своїм непростим минулим. Жанна, зворушена зустріччю та вдячністю Лариси, пообіцяла зберігати їхню історію в таємниці, поважаючи побажання Лариси та радіючи заслуженому щастю подруги.