У свої 22 роки я здивована. Багато моїх знайомих, яким близько 40 років, нахабно вважають, що я повинна няньчити їхніх дітей, хоча ми й не є близькими друзями чи родичами. Моє власне життя досить складне. У мене маленька дочка, яка потребує постійної уваги, і я насилу справляюся з її потребами.
Мій досвід вагітності та пологів теж був далеко не простим. Однак ці жінки, схоже, вважають, що в мене багато вільного часу, і часто маніпулюють мною, змушуючи дбати про їхніх дітей, нічого не пропонуючи мені натомість. У комунальній квартирі, де я мешкаю, є владна сусідка, яка часто звалює на мене свого сина.
Він у неї буквально «ручний», і мені не залишається нічого іншого, як доглядати його, коли його матері немає вдома. На відміну від усіх, я ніколи не нав’язую комусь свою дитину, навіть своїм батькам. Тягар турботи про чужих дітей обтяжує мене. Чому я повинна відповідати за чужих нащадків?