У 27 років я багато чого досягла: здобула освіту, вийшла заміж, народила близнюків і стала одним із керівників нашого бізнесу, що складається з чотирьох магазинів побутової хімії та косметики. Моя роль полягала в онлайн-просуванні, а чоловік займався логістикою та управлінням персоналом. Коли наші діти ще не ходили до дитячого садка, я сиділа вдома та згадувала складну вагітність, яка обмежила мою фізичну активність і не дозволила мені відновити фігуру.
Розчарована набором ваги, я пробувала дієти та боролася з гормональним дисбалансом, але набирала ще більше. З 60 кілограмів я важила вже 92. Я вірила, що мій чоловік, як і раніше, любить мене, незважаючи на мої габарити. Але одного вечора все змінилося. На вечорі кіно з друзями, серед яких була і струнка Оксана, зауваження чоловіка вразило мене наповал. “Не можу дочекатися, коли ти станеш такою ж красивою та стрункою, як Оксана”, – сказав він не один, а двічі за вечір.
Оксана посміхалася, я вдавала, що це мене не зачепило. Після того, як гості пішли, я звернулася до нього. “Твої коментарі були нетактовними та принизливими. Я народила двох дітей, підтримую наш бізнес і мучаюся з постійними голодуваннями з метою скинути вагу. І все ж ти порівнюєш мене з нею?”, – у сльозах запитала я. Він намагався знайти виправдання, але я була непохитна. “Якщо це повториться, мені доведеться подумати про розлучення”. Думаєте, я все правильно зробила?