Моя бабуся розповіла мені свою історію кохання. Дідуся я не пам’ятаю, але люблю, коли ми з нею сидимо увечері, вона розповідає всілякі історії. Катерині було вісімнадцять років, коли зауважила, що за нею спостерігає дядько Яків. Чоловік давно поховав дружину, дітей не було, так і мешкав один по сусідству. Катерина у їхній багатодітній сім’ї була старшою. Тому вся домашня робота та маленькі діти були на ній.
З ранку до вечора вона не мала часу сходити погуляти з подругами. Роботи вдома завжди багато. А тут мама знову народила братика, це вже восьма дитина. Іноді Яків зупиняв дівчину, пригощав цукерками, які на той час були великою розкішшю. Одного вечора дядько Яків прийшов до них одягнений у святковий одяг. Вони з татом зачинилися в кімнаті і про щось довго говорили. Вранці мама сказала, що її засватав дядько Яків. Катерина плакала, на тридцять років старше, молоді хлопці на неї заглядаються, а вони віддають її за старого. Але проти батька не наважилася нічого говорити.
Одружилися вони навесні . Яків добре ставився до дружини, допомагав, порошинки здував. Розтала Катерина, почала дивитись на нього іншими очима. Подруги, які вийшли заміж за молодих, сваряться, іноді й тумаків одержують. А її Яків оберігає, щоби не втомлювалася. Жили добре, народилося у них троє дітей. Помер чоловік, коли йому було вісімдесят років. До останнього подиху дивився на Катерину закоханими очима. І таке трапляється. Життя сповнене дивовижних історій. Як Ви думаєте, вона правильно вчинила?