Два тижні тому, у свій день народження, я зібралася за столом із подругами, друзями, родичами, а також із сином та його вагітною дружиною. У розпал вечірки невістка зрозуміла, що втратила свій телефон. Незважаючи на її наполегливі прохання не робити цього – я зателефонувала їй, щоб визначити місцезнаходження апарату. На мій сильний подив, рінгтоном мого номера виявився гучний собачий гавкіт, що долинав з-під дивана. Невістка швидко схопила телефон і пішла, залишивши мене засмученою і спантеличеною тим, чому вона обрала для мого номера такий неповажний рінгтон. Я давно вже знала, що моя невістка зарозуміла і запальна, і в нас часто траплялися розбіжності.
Я намагалася бути поступливою і багато разів прощала її. Можливо, я була надто поблажлива. Кілька днів тому я навіть запропонувала своєму синові та його дружині жити у моїй трикімнатній квартирі, яку я здавала в оренду. Місяцями раніше вони подумували про переривання вагітності через фінансові проблеми – але моя чергова підтримка спонукала їх залишити дитину. Однак після інциденту з рінгтоном я відчула глибоку образу і неповагу, причому не тільки з її боку, а й з боку мого сина, який, швидше за все, давно знав про це.
Коли син зателефонував наступного дня, щоб обговорити їхній швидкий переїзд, я твердо заявила йому, що передумала через дії його дружини. З того часу син постійно дзвонить мені, висловлюючи розчарування та здивування з приводу мого рішення, особливо після того, як він уже налагодив свої справи, виходячи з моєї початкової пропозиції. А ось моя невістка досі зберігає мовчання, і я глибоко вражена її поведінкою та відсутністю вибачень. Незважаючи на співчуття до сина та онуків, я не зможу вибачити її за таку грубість та неповагу. Допоможіть зрозуміти, я правильно вчинила?