Літня бабуся стояла на вулиці і продавала квіти, коли до неї підійшла молода дівчина. Цікаво було те, що дівчину цікавили не квіти, а фата, яку продавала бабуся. Бабуся пояснила, що ця фата була незвичайною: той, хто її носив, одразу знаходив собі чоловіка. Колись білосніжна пелена з часом потьмяніла. Бабуся розповідала, як вона носила її в молодості і наступного дня знайшла собі чоловіка. Вони одружилися протягом тижня.
Навіть у її матері був подібний досвід, коли вона зустріла хлопця і вийшла за нього заміж, одягнувши ту саму фату кількома хвилинами раніше. Вона згадувала той вечір, коли вдягла її і зустріла свого майбутнього чоловіка Михайла, за якого зрештою вийшла заміж, незважаючи на початкову незручність ситуації. Вони прожили разом довге та щасливе життя. На запитання, чи має та дочку, яка успадкує фату, бабуся відповіла позитивно, але додала, що дочка все життя боїться виходити заміж і ніколи не приміряла її.
Дівчина думала купити фату, спочатку невпевнено, але зрештою зважилася, за умови, що ніхто інший не купить її першим. Якби це зробила інша дівчина, запевняла її бабуся, то саме вона знайшла б своє кохання та щастя. У результаті дівчина заплатила символічну суму – і пішла, сподіваючись незабаром збудувати своє щастя. як ви думаєте, вона правильно вчинила?