Льоша і Олена, не знаючи про існування один одного, вступили в схожі суперечки зі своїми друзями в тому самому кафе. Льоша посперечався, що зможе завоювати серце дівчини за сусіднім столом, а Олена вирішила довести подрузі, що зможе підкорити хлопця, який сидить навпроти неї. Льоша зробив перший хід, підійшовши до Олени з упевненою усмішкою. “Привіт, ти тут одна?” – спитав він, намагаючись звучати якомога привабливіше. “Привіт,” – усміхнулася Олена, вловивши в його голосі нотку виклику. “Так, я чекаю на подругу. А ти?” “О, я теж в очікуванні,” – відповів Льоша, сідаючи навпроти неї.
“Може, поки ми обоє чекаємо, ми зможемо скласти один одному компанію?” Так почалася їхня гра у флірт, кожен з них намагався бути якомога дотепнішим і привабливішим. Вони сміялися, ділилися історіями та насолоджувалися увагою один одного, не забуваючи про свої суперечки. “Здається, я починаю підвищувати ставки,” – сказала Олена, підморгуючи Льоші. “І я теж,” – посміхнувся він у відповідь. “Схоже, ми обидва гарні у цій грі.”
Поступово обидва зрозуміли, що їхнє взаємне тяжіння вже давно переросло межі суперечки. Вони обмінялися телефонами, і коли Олена йшла, Льоша сказав: “Знаєш, я радий, що програв цю суперечку.” Олена обернулася, посміхаючись: “І я теж. Але хто сказав, що ми програли?” Ідучи, вони вже обоє розуміли, що ці незвичайні суперечки привели їх до початку чогось щирого і несподіваного. І, можливо, колись вони розкажуть цю історію своїм дітям та онукам як кумедний випадок, який звів їх разом.