Зоя, 30-річна мати, яка перебуває у декретній відпустці, опинилася перед фінансовою дилемою, коли її чоловік Артем вирішив обмежити щомісячний бюджет сім’ї, знизивши його до 20 тисяч. І це незважаючи на те, що вони мали двох дітей. Зоя відчувала напругу, оскільки не могла повернутися на роботу і не отримувала жодної допомоги від батьків по догляду за дітьми. Управління домашніми справами та виховання дітей не залишали їй вільного часу, але чоловік, здавалося, не звертав уваги на її зусилля. Вони жили безбідно: Артем добре заробляв та задовольняв усі фінансові запити Зої.
Однак під впливом друга, який достроково погасив іпотеку, Артем вирішив, що їх сім’ї потрібно більше економити і різко скорочувати витрати. Відтепер він виділяв Зої фіксовану щомісячну суму, спрямовуючи решту своєї зарплати на іпотеку. Цей новий бюджет виявився недостатнім для Зої, яка важко справлялася з домашніми витратами, особливо з урахуванням потреб дітей у їжі та випадкових частуваннях.
Нерозуміння Артемом вартості сучасного життя та його наполегливе прагнення економити призводили до конфліктів мало не щовечора. Андрій навіть припустив, що Зої слід бути більш підкованою у фінансовому плані і навіть розглянути можливість використання численних купонів знижок для усунення зайвих витрат. Опинившись між фінансовими труднощами та небажанням чоловіка розібратися в ситуації, Зоя була змушена позичати гроші у своїх батьків. Але в неї постало питання, на яке досі не отримано відповіді: чи перевитратила Зоя гроші, чи Артем став невиправдано ощадливим?