Я завжди пам’ятала історію про втрачену музичну скриньку моєї мами. Вона була для неї особливою – подарунок від бабусі – і її втрата залишила в серці мами величезну порожнечу. Я бачила, як мама іноді дивилася в далечінь , нагадуючи ті дні, і її очі ставали сумними. Коли вона підходила до свого 50-річчя, я вирішила зробити щось особливе. Ідея прийшла до мене, коли я, перебираючи старі речі, натрапила на фотографію мами зі скринькою.
Я почала пошуки в інтернеті, і, нарешті, знайшла одну – напрочуд схожу на ту, що була у мами. На день народження мами я вручила їй подарунок із нескінченною надією у своєму серці. Вона повільно відчинила коробку, і її очі розширилися від подиву. “Це… це вона!” – насилу сказала вона, тремтячи від хвилювання. “Мамо, я знайшла її в інтернеті. Це не точно та, але я сподівалася, що вона буде для тебе такою ж особливою,” сказала я, спостерігаючи, як мама дбайливо бере скриньку в руки. Мама відкрила кришку, і мелодія, сповнена спогадів та ніжності, наповнила кімнату.
А потім і її очі сповнилися сльозами, і вона подивилася на мене з вдячністю. “Дякую, доню. Це найкращий подарунок. Ти повернула мені частину мого дитинства,” прошепотіла мама, і я відчула, як моє серце наповнилося теплом і радістю від того, що я змогла зробити її день по-справжньому особливим. Цей момент став незабутнім спогадом, оповитим мелодією з музичної скриньки та сльозами щастя моєї мами.