Влад завжди дивився на свого старшого брата Артема із захопленням. Той був успішним, впевненим у собі чоловіком та прекрасним сім’янином. Принаймні так здавалося Владу. Все змінилося одним вечором, коли Влад повернувся додому раніше і побачив Артема у вітальні. Його брат був на межі сліз і тримав у руках листа. “Що трапилося?” – стривожено спитав Влад. Артем зітхнув: “Це лист від Олени, моєї дружини. Вона йде від мене”. “Чому? Ви ж були такі щасливі разом!” – Вигукнув Влад. Артем опустив голову: “Я припустився помилки, брат. Був невірний їй.
Вона дізналася”. Влад був у жаху. Він ніколи не міг уявити, що його ідеальний брат здатний на таке. “Як ти міг? Олена – чудова жінка, і у вас двоє прекрасних дітей!” Артем подивився на Влада з болем в очах: “Я знаю, що зробив жахливу річ. Це моя помилка, але я спробую все виправити”. Місяці йшли, і Влад спостерігав, як Артем намагався повернути довіру своєї дружини. Він робив усе можливе: приділяв більше часу сім’ї, приносив Олені квіти щоранку, влаштовував романтичні вечері. Але шрами минулого не зникли. Якось Влад підійшов до брата: “Артем, ти справді хочеш повернути Олену?” Артем кивнув:
“Так, я люблю її і готовий робити все, щоб повернути її довіру”. Влад поклав руку на братове плече: “Тоді ти маєш бути щирим. Розкажи їй все, що відчуваєш, і проси вибачення. Тільки так можна почати все заново”. c Артем погодився, і через деякий час, завдяки його зусиллям та щирості, Олена таки вибачила його. Хоча минуле не може бути змінено, Влад зрозумів, що кожен має шанс на виправлення, і що справжнє кохання долає всі перепони.