Відносини Варвари та Максима розвивалися чудово, розпочавшись із простого прояву тепла в холодний морозний день. М’який характер Максима підкорив серце Варвари, і згодом їхній зв’язок розцвів. Проте знайомство з матір’ю Максима, Мариною Валентинівною, започаткувало конфлікти та непорозуміння. Поблажливе та владне ставлення Марини кидало тінь на всі їхні сімейні посиденьки. Її уявлення про мудрість і розсудливість, здавалося, поєднувалися з маніпуляціями та брехнею, а її поблажливі настанови Варварі залишали гіркий присмак після кожного зіткнення.
Вроджені цінності Варвари, що стосуються сімейного життя та її укладу, якось вступили в суперечку з поглядами Марини, що призвело до спекотної сварки, в ході якої Марина відкинула думку Варвари як наївну та незрілу. Збентежена, Варвара вирішила поїхати, незважаючи на несприятливу погоду. Максим, який потрапив під перехресний вогонь між повагою до своєї матері та заступництвом за Варвару, залишався в результаті пасивним, воліючи не порушувати суворих заповідей своєї матері. Його мовчазна згода з бажаннями матері та нездатність підтримати Варвару у скрутний момент ознаменували кінець їхніх стосунків.
Завіса розуміння та теплоти, яка довгий час огортала їхні стосунки, була в результаті зірвана різкими вітрами поблажливості та неповаги. Таким чином, історія про роман Варвари та Максима була остаточно затьмарена тривожними переживаннями та бурхливою присутністю деспотичних думок та установок. Невже Максим не розумів, що давно вже настав час ставати незалежним?