У нашій сім’ї все йшло гладко, поки мій 35-річний брат Богдан не вирішив зв’язати себе шлюбом і не представив нам свою майбутню наречену – Ніну. Наші батьки тривалий час були стурбовані його холостяцьким статусом, тому вони були в захваті, коли він почав з кимось зустрічатись. Через місяць після початку їхніх стосунків Богдан привів Ніну до нас додому. Вона, будучи мого віку та родом з іншого регіону, була людиною, до якої я чомусь не мала теплих почуттів, попри надії моєї родини на те, що ми станемо подругами. Через місяць Богдан оголосив про свої заручини з Ніною і повідомив нам, що вона переїжджає до нас.
Наші батьки погодилися, виділивши для пари окрему кімнату. Проте Ніна з першого дня проживання з нами почала нав’язувати свої правила. Вона ухилялася від домашніх обов’язків, покладаючись на нас у приготуванні їжі і навіть не обтяжуючи себе прибиранням за собою. Я огризнулася і нагадала їй, що тепер, будучи членом сім’ї, вона повинна поділяти домашні обов’язки та фінансові витрати. Ображена, вона поскаржилася Богдану, який став на її бік замість того, щоб зрозуміти мій погляд. Потім Богдан запропонував нашим батькам обміняти нашу трикімнатну квартиру на дві однокімнатні, щоби жити окремо.
Це рішення здалося мені несправедливим і нерозумним, оскільки воно означало різке скорочення нашої житлової площі, що поставило б мене у скрутне становище. Наші батьки майже погодилися, керовані бажанням мати онуків. Але я тепер опинилася у скрутному становищі, оскільки поява Ніни викликала гіркоту у нашій гармонійній родині. Я відчайдушно намагаюся відмовити своїх батьків від непоправної помилки, але водночас я не знаю, як виплутатися з цієї неприємної ситуації, в яку потрапила наша родина.