Олеся була звичайною 12-річною дівчинкою, яка живе з мамою та вітчимом. Вітчим, Сергій намагався налагодити стосунки з дівчинкою, але Олеся ніяк не хотіла його визнавати. Він розумів, що дівчинка йому просто не довіряє і почувається незатишно у його присутності. Він вирішив, що треба щось зробити і почав розбиратися із проблемою. Одного ранку, Олеся, як завжди, йшла до школи. Дорогою вона зустрічала своїх однокласників і весело розмовляла з ними. Але раптом поруч із ними зупинилася велика чорна машина, і водій покликав дівчинку сісти.
Олеся перелякалася, обернулася і побачила обличчя водія. Це був її вітчим. Вона почала тікати так швидко, як тільки могла. Сергій зрозумів, що то була його помилка, і вирішив не наполягати. Він подзвонив дружині та пояснив їй ситуацію. Дружина зрозуміла його та пообіцяла поговорити з дочкою. Увечері, мама Олесі сіла поруч із нею поговорити про Сергія. Вона пояснила, що Сергій справді хоче налагодити стосунки та піклується про неї. “Він справді хоче бути тобі другом, Олесю”, – сказала мама. Наприкінці розмови Олеся зрозуміла, що вона була надто суворою до Сергія і вирішила дати йому шанс.
Наступного дня, коли Олеся йшла до школи, вона побачила машину Сергія. Цього разу вона сама підійшла до машини та сіла на пасажирське сидіння. “Привіт, тату”, – сказала вона, посміхаючись. Сергій був дуже щасливий почути це слово і посміхнувся у відповідь. З того часу Олеся та Сергій стали найкращими друзями. Вони проводили багато часу разом та навіть пішли разом на футбольний матч. Зрештою, Олеся зрозуміла, що Сергій справді дбає про неї, і вона була щаслива мати його як батька у своєму житті.