З настанням літа я швидко спланувала поїздку до бабусі у село, взявши із собою подругу, щоб познайомити її із сільським життям. Ми чудово провели час і перед від’їздом натрапили у місцевому парку на браслет. На ньому було вигравіровано ім’я “Марія”. Ми розмістили оголошення про знахідку у соціальних мережах, але відповіді не отримали. Коли ми їхали назад поїздом, помітили літнього чоловіка, який виглядав помітно засмученим.
На наше запитання щодо його настрою він розповів, що втратив браслет, який колись належав його покійній дружині Марії . А тепер увага: чоловік втратив його у тому самому парку, де ми знайшли «свій»! Зрозумівши, що цей ідеальний збіг, спланований долею, ми передали йому браслет, чому він неймовірно зрадів, і ми навіть побачили сльози на його зморшкуватому обличчі. На знак подяки чоловік запросив нас до себе додому на чай.
У будинку ми познайомилися з його двома чарівними та розумними онуками. Минуло три місяці, і ми з подругою побралися з цими онуками, влаштувавши подвійну церемонію. Ми й подумати не могли, що літня поїздка та втрачений браслет приведуть нас до наших майбутніх чоловіків.