Марина була в захваті від ідеї провести день на своєму городі та зібрати малину. Вона планувала зробити варення зі свіжих плодів. Але коли вона прийшла на город, то була моментально приголомшена тим, що кущ малини був повністю обібраний. “Як таке можливо?” – подумала вона. Незабаром вона побачила через паркан, як сусід завантажив у свою машину відра з малиною і поїхав. ”Але ж у нього не росла малина, – подумала Марина.
– Це що, саме він обірвав усю мою малину? Марина була у люті. Вона вирішила зателефонувати до сусіда і попросити пояснень. -Привіт, Вікторе, – сказала вона, намагаючись звучати спокійно. – Я помітила, що ти поїхав із відрами малини. Чи не міг би ти пояснити, звідки в тебе малина? -А, ну, я … – почав він, але потім зам’явся. – Я просто зірвав трохи малини з твого городу. Сподіваюся ти не проти. -Трохи? – перебила його Марина. – Ти вкрав усю мою малину! Це дуже підлий вчинок з твого боку! -Прошу вибачення, – сказав Віктор.
– Я дійсно потребував грошей, щоб купити шкільне приладдя для сина, і тому вирішив продати малину на ринку. Марина була розчарована. Вона розуміла, що сусідові було важко, але вона не могла пробачити йому такого вчинку. -Я розумію, що в тебе складнощі, – сказала вона. – Але ж це не виправдання для крадіжки. Я б поділилася з тобою малиною, якби ти попросив. -Я знаю, – сказав Віктор. – Я просто не хотів тебе турбувати. Ще раз перепрошую за свій вчинок. Марина була засмучена, але вона вирішила пробачити сусідові. Вона розуміла, що іноді важкі часи вимагають відчайдушних заходів. Але вона теж попросила його не повторювати такого в майбутньому.