Протягом усього шестирічного шлюбу Олег постійно зраджував свою дружину. Через місяць після весілля він зустрів свою колишню дівчину, а згодом його колега по роботі стала його постійною коханкою. Він ніколи не вважав себе винним і не відчував докорів совісті. До шлюбу з Танею його змусили батьки, які погрожували позбавити грошей, якщо він не вибере наречену. Таня була дівчиною з доброї родини, скромна, слухняна, і Олег використав її якості повною мірою для своїх інтересів.
Життя Олега здавалося ідеальним. Він жив безбідно, витрачав щедро, а Таня жила скромно, нічого від чоловіка не вимагала… її було невидно й нечутно в хаті. Так минуло шість років, поки Таня не вирішила піти від чоловіка. Початкова радість Олега виявилася недовгою; його коханка відмовилася залишити свою сім’ю, залишивши Олега одного та самотнього, втративши до нього інтерес. Зрозумівши, що сумує за Танею, Олег спробував возз’єднатися з нею під час візиту батьків, але Таня залишилася холодною.
Вона не була на себе схожа, здавалася залізною леді, якій було начхати на почуття колишнього чоловіка-зрадника. За два тижні Олег знову попросив її повернутися, але дізнався, що вона вже офіційно подала на розлучення. Тільки тоді Олег зрозумів, що втратив людину, яка по-справжньому любила його, і сімейні цінності, якими він нехтував, тепер стали для далекими мріями. Було вже пізно щось змінити та врятувати сім’ю, і вина за це лежала лише на ньому самому…