Ще з часів навчання в університеті Ліза була зосереджена на одній єдиній мрії – власній квартирі. Вона невпинно працювала, поєднуючи кілька робіт і ведучи економний спосіб життя. Роки завзятості та самопожертви принесли свої довгоочікувані плоди, коли вона отримала будинок своєї мрії. Тоді ж відпала потреба у додатковій роботі, Ліза почала жити якісніше, отримала підвищення на основний роботі і почала зустрічатися з Володимиром. Зважаючи на витрати Володимира на оренду житла, молоді люди вирішили жити разом. Їхні стосунки стрімко розвивалися, і незабаром вони почали обговорювати питання про весілля.
Однак через рік, коли Володимир зробив пропозицію, Ліза зазнала деяких змішаних емоцій. Володимир зізнався, що почувається нікчемним у квартирі Лізи, та висловив бажання стати повноцінним господарем, як він сказав, на рівні з Лізою. Він попросив її передати йому половину майна, аргументуючи це символом їхнього кохання. Ліза, приголомшена загалом такою пропозицією, не змогла відповісти на несподіване прохання Володимира. Його наполегливість та завуальований ультиматум викликали у неї підозри.
Вона вирішила не погоджуватися на жодну пропозицію, але не через відсутність любові, а через інстинктивну настороженість. Її обережність виправдалася, коли через два місяці Володимир переїхав до своєї нової дівчини, яка нічого не підозрювала. Цей досвід став для Лізи суворим уроком. Вона зрозуміла, що справжнє кохання ніколи не повинно залежати від матеріальних благ. Незважаючи на розбите серце, це випробування зміцнило її віру в те, що потрібно і можна знайти справжнє кохання, вільне від прихованих мотивів.