Із Максимом ми одружилися на останньому курсі універу. Жили спочатку у гуртожитку, і жодни труднощі нас не лякали. Але оскільки ми були з одного невеликого міста, то вирішили повернутися, і спочатку жити з його батьками. Чоловік був їх єдиним сином, а вони були людьми, можна сказати, заможними. Свекруха була дуже владною жінкою, любила командувати, а якщо ми сва рилися, вона завжди ставала на бік Максима. Я дуже любила квіти, тому вирішила одного разу відкрити свій квітковий магазин.
Чоловік був проти, завжди повторював, що в мене нічого не вийде. Грошей він не дав, тож я була змушена брати kредит. Але в мене все вийшло. Усього за один рік я стала власницею мережі найкращих квіткових магазинів нашого міста. Змогла куnити квартиру – і ми нарешті з’їхали від свекрух. У зв’язку з останніми подіями на початку цього року ми із сином поїхали до Чехії. Чоловік залишився керувати господарством та справами. Нещодавно мені зателефонувала мама і сказала, що якщо я терміново не повернуся, то втрачу і чоловіка, і біз нес. Я повернулася, і через знайомих дізналася, що чоловік має kоханку: вона працювала продавщицею в одному з моїх магазинів.
Але оскільки прямих доказів у мене не було, то я поки що мовчала. Однак я розуміла, що Максим дуже змінився, і будь-яка наша розмова закінчувалася сварkою. Єдине, що стримує мене від роз лучення – це наш син, який тільки цього року пішов до першого класу і дуже любить свого батька. Мама радить мені трохи потерпіти: мовляв, таке буває у кожних сім’ях, потрібен лише час, чоловік нагуляється і повернеться. Квартира моя придбана вже в шлюбі, бізнес теж, тому, у разі роз лучення, мені доведеться ділити все навпіл. Але ж чоловік не вклав жодної коnійки. Що мені тепер робити – я просто гадки не маю.