— Мої батьки знову довели мене до сл із! – каже 30-річна Марія. — Вчора вони прийшли до нас із множинними покупками. Природно, я подякувала маму, на що вона сказала: «Я не хочу, щоб ти мені дякувала, я просто хочу знати, коли все це закінчиться! Чи буде твій чоловік шукати роботу чи ні? Чи ви збираєтеся звісити ноги і сидіти у нас на шиї? У Марії та її чоловіка Андрія двоє дітей, старший навчається у школі, а з молодшим вона перебуває у декретній відпустці. На жаль, чоловік уже близько року сидить без роботи. В результаті сім’ю забезпечують батьки Марії. Приносять продукти, одягають та взують онуків. Вони також платять за квартиру, де живуть молоді, за електрику та Інтернет. — Вони обидва досі працюють, у них є гроші, вони не віддають усіх своїх останніх грошей, щоправда, витрачають на нас чотирьох, а не на себе. На жаль, вони ще й з’їдають мені мозок «Скільки це ще триватиме?» і «Тобі не соромно?» Найприкріше, що батьки не зви нувачують у ситуації свого зятя, який справді винен, бо не працює.
Марія – єдина, кого доводять до сл із загалом обґрунтовані критичні зауваження матері та батька. А перед зятем вони просто душки! За нього не було жодної скарги ні на сонце, ні на навколишнє середовище, ні на погоду. Наприклад, коли ті приїхали вчора, Андрія не було вдома, бо він поїхав забирати дитину зі школи. Вони чіплялися до неї, сміялися з неї настільки, що Марія почала nлакати. Андрій із Максом приїхали, замок обернувся, і на цьому все закінчилося! Вони були так неймовірно милі, що фактично поцілували його. Зовсім інші люди, ніж ті, які ще хвилину тому критикували дочку за все: від купленої гречки до квартири, де вони живуть. Квартира, де живе молода сім’я, також є власністю матері Марії. Після весілля 7 років тому батьки дозволили Марії та її чоловікові жити в цій квартирі з умовою, що коли мати та батько вийдуть на пенсію, вони здаватимуть квартиру, а молода пара візьме іпотечний кредит з тим початковим внеском, який у них на той час. буде.
Ніхто не сумнівався у здатності Марії та її чоловіка накопичити достатньо грошей за певний період часу. Вони не припускали, що чоловік залишиться без роботи на тривалий час. Це просто здавалося неправдоподібним, враховуючи, що чоловік завжди був відповідальним, старанним, мав плани на майбутнє і просувався кар’єрними сходами. Марія могла залишити чоловіка з дітьми та піти працювати сама. Але її роботодавець дав зрозуміти, що їй не варто повертатися з декретної відпустки у цей час. У фірмі йшли значні скорочення, роботи було мало, і було незрозуміло, чи виживе бізнес чи ні. Робити їй не було чого. Крім того, чоловік не залишає спроб знайти роботу. Він досі не може знайти місце, де пропонують гідну зарплату та умови життя, необхідні для утримання сім’ї.