-Як пройшов день? — спитала Аліна, поцілувавши чоловіка, як завжди. -Як завжди, — відповів Сашко. -Вечеря готова, вмийся і давай вечеряти. Сашко вийшов із ванної, і зазирнув у дитячу до синів. -Як ви, хлопчики? Хлопчики зосереджено писали, щось пробубнили собі під носа, навіть не подивившись на батька. -Нічого нового, в одного двійка за поведінку, в іншого з математики. Я їх покарала, забрала телефони. Тепер сидять, вдають ніби займаються. Від вечері відмовилися, тож їх не чекатимемо, — відповіла вона замість хлопчиків. Вечеряли мовчки, Сашко був не в дусі. -До речі, мені зателефонувала Ірина Володимирівна, ти її знаєш? -Ні, не знаю, пробурмотів Сашко.
-Вона мені розповіла, що у її дочки роман із Олександром Сергійовичем, і навіть відправила спільне фото. Вона сказала, що у них все дуже серйозно, вони вже третій рік разом. Але біда в тому, що його дружина тяжко хво ра і він не може її поkинути. Вона вважає, що дружина сама має його відпустити. Сашко продовжував мовчати. -Можна у тебе запитати, чому про те, що скоро ти станеш вдівцем, повідомляє мені стороння жінка? Сашко мовчки дивився на неї. Вона встала і почала прибирати зі столу. -Так, до речі, я з Оленою теж говорила, бідна дівчинка вже третій рік чекає, коли мене не ста не і ти одружишся з нею. -Це все не правда! — ледве видавив із себе Сашко. -Ну так давай подзвонимо їм, ти так і скажи, дзвони Олені. Ні, а давай подзвонимо її мамі, дуже добра жінка, так пошкодувала мене, що я сама повірила, що скоро мене не ста не.
Два дні тому Аліні зателефонували з незнайомого номера, з нею говорила жінка похилого віку. Аліна спершу подумала, що помилилися номером, вона не розуміла, що хоче від неї ця жінка. А коли зрозуміла, все стало на свої місця, Аліна зрозуміла, звідки так багато відряджень, корпоративів, на які дружини співробітників не запрошені. І за три роки вона жодного разу нічого не запідозрила. Вона спочатку не повірила на все це і вирішила сама перевірити. Все це повірити допомогла подруга, дружина найкращого друга Сашка. Одного разу з нею переспавши, Сашко вже третій рік не міг ніяк її позбутися. Олена виявилася дуже настирливою і не відпускала його. Вона весь час йому загрожувала, що покладе на себе руки. Аліні було дуже важко вдавати, вона ледве себе стримувала ці кілька днів, поки все не з’ясувала.
А тепер вона стояла перед чоловіком з простягнутим телефоном і вимагала, щоб він їй зателефонував. -Я нікому дзвонити не буду, так, я один раз тобі зрадив з нею, вийшло все випадково. А потім, я не зміг від неї позбутися. Вона мене աантажувала. І до речі це Іван придумав твою хво робу, щоб хоч на якийсь час вона мене дала спокій. Аліна сказала, що у вихідні поїде до мами, а за цей час він звільнить квартиру. Сашко не вірив своїм вухам, що його дружина виганяє з дому. Сашко дзвонив їй, але Аліна не відповідала на його дзвінки. Вона його любить досі, але виба чити не зможе, було важко, але вона вирішила. Незважаючи на його прохання та залицяння, Аліна подала на розлу чення. Сьогодні Олена, завтра Марина. Вона не могла жити з людиною, якій вже не довіряла. Може вона була і не права, не давши шансу йому, але жити в очікуванні чергового обману вона не була готова.