Рита та Костянтин одружилися два роки тому. До весілля вони разом не жили, тому дівчина навіть не підозрювала, що він мамин синок. А Костя був до дорослого життя цілком не пристосований. Раніше жив із мамою, і вона замість нього все робила. Тож і у шлюбі все господарство залишив на дружину. Останнім часом Риту перевели на посаду, де вона повин на часто їздити до будь-яких відряджень. Після першої відносно довгої поїздки дівчина почувала себе стомленою. Коли Рита повернулася з відрядження, прямо біля порога мало не спіткнулася об парасольку. Удома був жа хливий бардак. Пальто валялося на підлозі, прямо біля порога була довга низка з взуття. -Що тут трапилося?
— Здивувалася вона. Назустріч вибіг веселий чоловік, широко посміхаючись. -Ріта, люба, добре, що ти повернулася! Я тут без тебе ніяк не впораюся. Вдома вже немає нічого. -А Чому ти в магазин не сходив? -Тебе чекав … На кухні були гори брудного посуду, а у ванні не було місця через прання, що накопичилося. Рита мало не заnлакала, плюхнувшись на найближчий стілець. -Дорога, що трапилося? Чому ти засмутилася? – не зрозумів Костя. -Я повернулася втомлена, а тут так багато всього треба зробити! Невже так важко прибирати за собою? Того дня вони nосварилися. Костя образився і поїхав до мами. Через тиждень Рита охолола, прибрала будинок, скучила за чоловіком.
Тому коли Костя з букетом повернувся, прийняла його назад. Тільки нічого в їхньому житті не змінилося. Якщо Рита просила щось зробити, він сkаржився мамі або перекидав на неї свої справи. Коли свекруха із чоловіком поїхали на море. Рита вирішила, що найкращого часу, щоб Костю перевиховати, вже не буде. Вона прикинулася хво рою. -Що ж робити? — розгубився Костянтин, -А мама на відпочинку. Довелося йому вчитися готувати та забиратися. Дивно, але згодом йому навіть почало подобається возитися на кухні. Тепер, коли Рита поверталася з відряджень, будинок був гаразд.