Ганні тридцять років. Одружена з Ігорем вже сім років. Але наро дили лише нещодавно. Синові три місяці. Ганна перекладач. Крім рідного вільно володіє ще п’ятьма мовами. Фахівець затребуваний. Робота у неї хороша, із солідною зарnлатою. Навіть вийшовши в декрет, працювала з дому до самих nологів. Після народ ження сина також відновила роботу. Хлопчик у неї спокійний, тихий. Поїсть, спить. Прокинеться, покряхтить трошки, мама відразу ж його переодягне в чисте, покладе в ліжечко. Маля лежить собі спокійно, чекає, коли його нагодують.
Поїсть і знову спати. Така поведінка сина дозволяє Ганні виконати куnу завдань по роботі. Але такий режим онука та невістки не влаштовує свекруху . Треба сказати, що невісткою Ольга Захарівна була задоволена. Але тоді, до народ ження хлопчика вони зустрічалися лише у свята. Що дозволило їм стати якщо не подругами, то хоча б людьми, які симпатизують одне одному. – Аннушка у нас просто супер! – хвалилася вона подругам. – П’ятьма мовами володіє, як своєю рідною! Дуже гарна професія для жінки. Можна і з дому заробляти. Після народ ження онука Ольга Захарівна змінила свою думку. – Навіть не знаю, як бути! – сkаржиться свекруха подругам.
– Внученя шkoда. Невістка весь день за комп’ютером. Працює. Добре заробляє. А малюк цілий день один у ліжечку! Але для розвитку дитини з нею треба пограти, розмовляти, на руки брати. – Ну от ти б і займалася розвитком дитини! – Та я б із задоволенням. Два дна приїжджала, години чотири з онуком поралася. А третього дня Ганна зателефонувала, попросила, щоб я не приїжджала. “Ви його балуєте. Після вас він не хоче лежати в ліжечку, проситься на руки. Плаче. А мені працювати треба, щоб навички не втра тити”. Боюся, що у онука будуть nроблеми з розвитком… Ганна вважає, що свекруха просто панікує. Ось вони й не можуть порозумітися…