Настя була звичайною сільською дівчиною. Після школи вона так і не змогла нікуди поіхати. Тому Настя пішла працювати на ферму, як і всі жінки у її роді. У сусідньому селі на якийсь час приїхали робітники будувати нову дорогу. Настя познайомилася з одним парубком. Швидко закрутився роман, Настя думала, що це справжнє kохання. Але все виявилося куди сумнішим. Бо хлопець поїхав одразу, як перестали будувати дорогу. І Настя на той момент зрозуміла, що вона ваrітна. Як потім усе село над нею знущалося, бо в подолі принесла.
Але Настя не падала духом, після народ ження сина він став її сенсом життя. Хлопчик радував самотню матір. Гришка добре навчався у школі, вчителі його хвалили. Багато хто пропонував Насті переїхати в місто, так і Гриші було б зручніше потім на вище поступати близько. Але Настя не могла покинути своє село. Вона все ще сподівалася в глибині своєї душі, що хлопець повернеться, дізнається, що він має сина і матиме справжню родину. Але цього так і не сталося. Тим часом Грицько вже виріс. Він вирішив, що стане пожежником. Закінчив навчання, пройшов усю необхідну підготовку, став пожежником, як і мріяв. Настя так переживала за сина, що ні зміна, так новий ст рес.
Але Грицько переконував маму, що все гаразд, у нього на роботі з’явився найкращий друг Сашка. Він йому став як брат, у бі ді не залишить. Але біда прийшла, коли й не чекали. Грицько рятував дівчинку з пожежі. З дівчинкою все нормально, але самого Грицька не стало. Настя тоді посивіла від такого горя. Не могла змиритись від втра ти сина. Але потім до неї приїхав той самий Сашко, який був найкращим другом її сина . Сашко виявився таким схожим на Гришу. Він став частіше відвідувати його маму, називати її ніжно «матінкою». Потім і з сім’єю почав приїжджати. Сам Сашко був із дитячого будинку, а Настя стала для нього справжньою матір’ю. Так замість Грицька з’явився ще один син Саша.