Ми з Юрієм познайомилися через спільних знайомих. Якось мали зустрітися з подругою в кафе, а вона прийшла не одна, а з хлопцем. -Міла, познайомся, це мій двоюрідний брат Юрко. Спочатку я зніяковіла, бо не була готова до нових знайомств. Одягла звичайний одяг , та й не нафарбувалася. Хлопець привітно посміхався. Ми трохи посиділи, згодом я розслабилася.
Юрко виявився дуже приємним співрозмовником. Мене він уважно слухав. Коли я пішла додому, на душі співали птахи, залишився після зустрічі приємний осад. А потім він подзвонив мені, не було межі моєї радості. Він запросив мене на побачення до парку розваг. Мене підкорило його ставлення, невдовзі ми почали зустрічатися. А за рік Юра зробив мені пропозицію.
Здавалося, що нічого не могло затьмарити нашої радості, але у сімейному житті у нас виникли розбіжності. Я часто пропадала на роботі, це зовсім не подобалося моєму чоловікові. Він через це часто бурчав. За підсумками поставив мені ультиматум : або я, або робота. Коли мама та подруги дізналися, що я nожертвувала сімейне щастя в ім’я кар’єри, вони мене засудили. Але чоловік може зра дити, а робота – це гарант стабільності. Мама навіть на мене образилася через мій вибір, каже, що хотіла дуже онуків.