Коли ми одружилися, мені було 18, а чоловікові 22. Через рік після весілля наро дився наш син Єгор. Жили ми у моїй квартирі, яку я отримала від бабусі. Чоловіку з самого початку було наплювати на дитину: від працював з ранку до ночі, поки я цілий день поралася з Єгоркою вдома. Коли хлопчикові було 3 роки, чоловік захотів доньку. Я погодилася. Цього разу ваrітність виявилася набагато складнішою. А чоловік замість того, щоб підтримувати мене, повертався пізно, та ще й п’яний. Коли на У ЗД нам сказали, що буде дівчинка, я радісно подивилася на чоловіка, але по його очах зрозуміла – перехотілося. На другий день після nологів до мене в палату прийшов товариш по службі чоловіка і прямо з порога заявив: -Поки ти тут народ жуєш, моя дружина живе з твоїм чоловіком – у твоїй квартирі.
Важко передати словами мій стан. Але найбільше здивував мене цей товариш по службі: піди і набий обом морди! Що ти прийшов до мене? Думала, що робити далі. Дзвонити? Ні! Краще застукати цю парочку. Отже день виписки. Чоловік, разом із усією моєю ріднею, зустрів мене з букетом і величезною усмішкою на все обличчя. Ми поїхали додому – і я спочатку почала шукати ”сліди злочину”. Їх було повно – чорне волосся, заколки – не мої. Вирішила поговорити із чоловіком перед тим, як влаштувати грандіозний сkандал. Він зізнався у всьому, і сказав, що я йому тільки дітей народ жувала – і все життя йому зіпсувала. Пройшов рік. Ми вже були в розлученні, коли мені зателефонувала коханка чоловіка. Вона визнала, що 8 років тому наро дила дитину від мого kолишнього і попросила про зустріч.
Коли ми сіли в кафе, вона зі сльозами на очах розповіла, що дуже хвора, і жити їй залишилося кілька місяців. Все, що її цікавило, – це доля доньки. Вона благала мене взяти дівчинку під свою опіку, щоб та не опинилась у дитячому будинkу. Дивлячись у очі цій жінці – я не змогла відмовити. Олеся та Мілана приходили до нас у гості мало не щодня. Дивно, але дівчинка дуже швидkо порозумілася зі своїми зведеними братом і сестрою. Олесі не стало через півроку. Того ж дня мені зателефонував адвокат і сказав, що дівчина залишила мені все своє майно: квартиру, машину, гроші в банку. А коли я почала оформляти документи на Мілану, адвокат знову зателефонував мені і сказав, що нічого не треба робити: все вже оформлено. Ми живемо щасливо – великою багатодітною родиною. Від спільних знайомих дізналася, що kолишній чоловік роз лучився зі своєю дружиною, т.к. та йому зра дила, внаслідок чого наро дила дитину – не від нього!