Олена працювала з самого ранку. Ще б пак: треба було баrато чого зробити : прибрати квартірі, потім приготувати обід, далі – закатати банки. Перепочити не було можливості жодної секунди. Осінь – найнапруженіший час для всіх дачників та городників. Незважаючи на вік, Олена не розслаблялася і робила так само жваво, як у молоді роки. Вже 6 вечора, нарешті можна видихнути, чоловік у відрядженні, готувати нема для кого ,не треба, подивиться серіали. За переглядом улюбленого серіалу вона раптом задрімала.
Прокинулася від того, що голосно грюкнули вхідні двері. -Привіт Люба. Я цього разу раніше. Ось, гриби дороrою куnив. Дивись – які красені. -Ну ти і молодець, – сказала Олена, прикидаючи в думці, що безсонна ніч їй тепер точно забезпечена. Оскільки Олена була досвідченою господаркою, вона чудово розуміла, що перебирати гриби потрібно якнайшвидше. Якщо залишить їх до ранку, більшу частину можна буде викидати. ”Ну, що він за людина. З’явився у 11 годині вечора, притяг купу грибів.
Знав чудово, що їх треба перебирати. Начхати хотів на те, що я не залізна. Не помітила Олена, як за цією справою зустріла світанок. А спати лягати сенсу вже немає: за 2 години потрібно буде готувати сніданок kоханому чоловікові. Олена сиділа за філіжанкою кави і міркувала: ”Невже всі чоловіки такі? Невже всім чоловікам наплювати на те, що дружина оре по дому цілий день, і можна спокійно завантажувати її новою роботою?”. Начебто, гриби і смачними вийшли, ось тільки насолоди від усього цього процесу – нуль.