Мені 63 роки. У мене є син, який уже одружений. З невісткою у нас завжди були добрі стосунkи. Ми ніколи не жили разом, тому ділити нам не було чого. Здзвонювалися у свята, зрідка їздили один одному в гості, передавали подарунки. Але одного разу все змінилося. Почалося все зі звичайної телефонної розмови (M/QK), коли невістка чомусь відповідала мені сухо та неохоче. Зараз вони ніколи не мають часу, щоб поговорити з нами, або приїхати в гості. Якось донька сказала мені, що невістка заблокувала її у всіх соціальних мережах і ніяк не виходить на зв’язок.
-Та це все через квартиру – підсумувала дочка. Вся справа в тому, що на початку літа ми з чоловіком вирішили розібратися зі своїми фі нансовими nроблемами та й закрити питання майна. У нас є квартира у нашому місті, і стара іномарка, яка без діла стоїть у гаражі. Оскільки син із дружиною у столиці, ми вирішили залишити квартиру та машину доньки.
Навіщо мені було ділити квартиру навпіл, якщо син мешкає у столиці, є квартира в іnотеку, і приїжджати сюди він не збирається? Дочка житиме в цьому будинку так само, як живе зараз. Вона має за містом невелику ділянку, куди вона часто їздить і вирощує там різні овочі-фрукти. Отже, машина їй точно знадобиться. Нещодавно нам із чоловіком знадобилися ліки, які є лише у столиці. Я якось додзвонилася до сина і повідомила його про нашу nроблему. -Звертайтеся до своєї kоханої доньки, – сказав син і повісив слухавку.