На цьому місці я працюю вже 4-ий рік. Все мене влаштовувало до останнього часу: нещодавно у нас змінилося керівництво – і понеслося. Штрафи виписували мало не за кожен чих. Керівником призначили Єгора-похмурий тип, з яким ми намагалися спілкуватися дуже рідко. Але зате він неабияк нас діставав своїми жар тами. Ставав за спиною когось із колег і говорив: – Толя, ти чого такий похмурий? Працювати треба з посмішкою! Хоча ніхто посміхатися не зобов’язаний: ми не спілкуємося з клієнтами.
Що стосується штрафів, то їх стало настільки баrато, що працювати просто не має більше сенсу. Плюс до всього, нові завдання начальства, які реально нездійсненні в тих термінах, які вони встановлюють. Одного разу я пішов до начальника, щоб поговорити про підвищення зарnлати. Як тільки я відкрив рот – він відразу ж перехопив ініціативу: – Яке ще підвищення? З глузду з’їхав? Подивіться на стан країни! Ще про одну nроблему не можу промовчати: застаріла техніка та обладнання.
Завантаження всього лише однієї програми займає мало не цілу годину. Ситуація настільки нас дістала, що ми зважилися піти до цього Єгора цілим колективом. Так він, замість того, щоб відмазуватися, прямо заявив: – Грошей у компанії немає. Потрібна техніка – самі її куnуйте. Зараз сиджу перед чистим аркушем і думаю, писати мені заяву про звільнення чи ні? З одного боку, набридла вже ця ситуація, а з іншого – що буду робити в майбутньому, без підвищеної кваліфікації?