У Люби була хороша сім’я, чоловік був моряком. Вона наро дила від нього сина. Чоловік часто виїжджав у відрядження, але кожен раз привозив цікаві подарунки з різних країн. І ось через службу на роботі чоловіка не стало. Ава рія сталася на його кораблі. Так Люба цілий рік не могла прийти у себе після трагедії, її повністю поглинули страждання. Вона не хотіла жити. Але жити довелося заради сина. Тільки дитина врятувала її, заради нього Люба вийшла на роботу, намагалася почати нове життя.
І ось на дні народження подруги Люба познайомилася з Дімою. Він відразу став доглядати за нею. Але Люба серйозно його натяки не сприймала. Але потім Діма попросив номер телефону, Люба продиктувала без особливої надії. Але Діма все ж подзвонив і запросив її на побачення. На першому ж побаченні Люба відразу сказала, що у неї є син, але Діму це не зупиняло. Побачення nродовжилися. Діма так гарно залицявся, вони ходили в кращі ресторани міста. А які дороrі подарунки він робив без приводу і у свята. Так у Люби з’явилося купа техніки для будинку, і у сина дороrі іграшки, так ще й новий комп’ютер з телефоном.
Якось увечері Діма прийшов до Люби в гарному костюмі. Жінка вже готувалася, що він зробить пропозицію, але Діма лише запропонував з’їхатися. При чому краще жити у Люби в квартирі, тому що сам Діма жив з батьками. – Може ми спочатку весілля зіграємо, а вже потім будемо сім’ю будувати? – Чого? Яке весілля, ти що забула, скільки я тобі подарунків подарував, це що, все даремно було? – Так ти тільки заради свого місця в моїй квартирі доглядав? Так забирай свої подарунки, не потрібно нічого. Ось і коробки від них збереглися, тільки квіти повернути не вийде. Гербарій я з них не встигла зробити! Після почутого Люба виставила всі його подарунки в під’їзд. Поки Діма завантажував їх до себе в машину, Люба від злості навіть жбурнула через вікно його тапки. Щоб все до останнього забрав і нічого від Діми у неї в будинку не залишилося.