– Ще одного такого скандалу наша сім’я не витримає. Розвалиться, – сказав він. – Я не хочу роз лучення, – сказала вона. – І я не хочу. Але ці сkандали вже набридли. І винні ми обидва. Нас же попереджали, що у нас єдина спільна риса характеру – це впертість. – Так. Це дуже важко – жити двом упертюхам в одній квартирі. Але ж не діти, під тридцять кожному.
Могли б бути мудрішими… – Твої батьки лаялися? – запитав чоловік. – Так. Кожну суботу та неділю. З’ясовували, кому в квартирі скільки метрів належить. – Відповіла дружина. – Підрахували? – уточнив чоловік. – Як би не так. Досі сперечаються. – Пирхнула вона. – А мої донині не можуть пробачити непідтверджені зради. Регулярно скандалять раз на місяць. – Сказав він. – І що? Реально зрад жували? – полюбопытствовала дружина. – Жодних доказів. Хтось затримався на роботі, когось обійняв колега.
Тридцять років ведуть слідство, але ніхто не зізнається в гріху, – розсміявся він… – А може сkандали-це форма визнання в любові? – висунув припущення він. – Не треба мені таких зізнань! Я боюся не витримати. – Сказала вона. – Пропоную накласти заборону на сkандали. – Висунув ідею чоловік. – Як це? – здивувалася дружина. – Ну ось почнеш ти лаятися, а я відразу стану уявляти собі, що ми з тобою роз лучені один з одним. А тут зустрілися ненароком. – Доnоможе? – з сумнівом запитала вона. – Спробувати то можна. Погодься, що істерику чужої людини легше ігнорувати. – Погоджуюся. Але в даний момент ми ж рідні? – Звичайно. – Погодився він. – І я люблю тебе. – Ні. Це я люблю тебе, – щасливо розсміялася вона. – Все одно я більше люблю! Ні, я просто обожнюю тебе!..