Ми з чоловіком працюємо викладачами внз. Самі по собі спокійні і тихі люди, не любимо галасливі компанії. Ми відпочиваємо вдома з книжками в руках або ходимо в театр. Але у нас з’явилися не найкращі сусіди. Все почалося з того, що вони затопили нам стелю. Ми виставили їм суму ремонту, на що вони викотили очі і сказали, що потоп влаштував їх маленький син, тому вони не винні. Як би ми не просили оплатити ремонт стелі, вони так і не зробили нам нічого. Сказали, що у них від потопу гірші наслідки, так що ще своїх справах розыбратися не можуть, нам вже точно не стануть допомагати. Останнім часом ми з чоловіком стали помічати, що наші сусіди намагаються активно до нас навязатися.
То дружина сімейства спускається до нас чи не щодня. Хоче попросити у нас то сіль, то цукор, то хліб. Коли її прохання стали щоденними, то я вже не витримала і послала її в магазин. А потім вже і ії чоловік підключився з проханнями до мого чоловіка. Він став просить мого чоловіка позайматися математикою з його донькою. Але справа в тому, що сусідська дівчинка взагалі вчитися не бажає, все прогулює уроки, їй ця математика зовсім не здалася. Мій чоловік займається з абітурієнтами, але тільки з тими, у кого є певний рівень знань.
А тягнути школярку з нульовими знаннями просто нереально. Чоловік відмовив у проханні, на що сусід образився. Взагалі сім’я дивна. Мати не працює, просто на pоджує постійно і сидить у вічному деkреті. Батько працює на заводі, після вихідних дивиться телевізор. Молодший син бовтається на дитячому майданчику, старша дочка десь гуляє допізна. І все ж їх спроби «подружитися» тривають досі . То вони просять посидіти з молодшою дитиною, то причепляться до нас в магазині, то заведуть довгі розмови в ліфті.