З самого дитинства Анна мріяла, як у майбутньому вона стане великою шишкою в компанії, буде дуже баrатою та впливовою. Її сім’я не була баrатою, тому Ганні довелося заради своєї мрії сильно постаратися. Вона днями безперервно навчалася: весь день, цілий рік, закінчила школу з червоним дипломом, потім пішла в один із найкращих університетів країни, а незабаром закінчила і універ теж, теж із червоним дипломом.
Її мрія була зовсім поряд, тож вона не опустила руки і nродовжила намагатися. Влаштувалася Анна нарешті в один офіс, працювала там бухгалтеркою. Пройшло багато років з того моменту, вона досягла своєї мрії і стала начальницею. Людина вона спокійна, місцями строга – те, що треба, для ідеального начальника. Анну поважають усі колеги та звертаються до неї виключно на «Ви».
І ось, наближався день напередодні нового року. Анна відпрацювала свою зміну і попрямувала додому. Її будинок був порожній, не було жодного світла. Не те, щоб вона чогось чекала, адже одна жила, але все ж таки дівчина звикла, що у новий рік у них вдома відбувалося розкішне свято у родинному колі та колі рідних. Ось тільки за ці роки роботи, зосередившись на роботі, Анна зовсім забула про своє головне щастя в житті. Вона зовсім забула про сім’ю та друзів…