Моя дочка з дитинства була яскравою і цікавою дівчинкою, привертала увагу. Серед друзів вона була душею компанії, серед вчителів улюбленицею. Вона була доброзичливою, відкритою, до всіх знаходила підхід, брала участь у всіляких заходах, концертах. Вона хапалася за будь-яку цікаву ідею і віддавалася цій ідеї повністю. Так і любила. Вона закохалася в Колю, в даний момент зятя, хто був її протилежністю. Молодий чоловік, який у всьому був посередній. Зовнішність у нього середня, заробіток у нього середній і інтересів обмежена. Я досі не розумію, що в ньому знайшла моя Женька. Дочка твердила, що наодинці він цікавий, а я лише сподівалася, що вони зустрінуться і незабаром роз лучаться. Але мої надії не збулися, вони одружилися. Вони влаштували маленьке весілля, дочка говорила, самі так захотіли.
А я впевнена, що бюд жет зятя не дозволив влаштувати нормальне торжество. Після весілля я помітила, що дочка почала змінюватися. Стиль одягу, поведінка, міміка. Вона стала замкнутою, стриманою, не сміялася, як раніше, дзвінким голосом. Раптом вся її одяг стала темного кольору. Замість легких літніх суконь з’явилися штани і Бабині кофти. – Чоловік каже, що мені не для кого модничати, – виправдовувалася вона. Вона все перетворювала на жар т, а мені було зовсім не смішно. Сама не любила розповідати про своє заміжнє життя і про стосунkи з чоловіком, тому вирішила сама ставити питання. Звичайно, вона мені прямо нічого не говорила, але я зрозуміла, що чоловік дуже її ревнує, і тому обмежує її практично у всьому. У дочки була нормальна робота. Але, в колективі були чоловіки. Він сто разів на день дзвонив Женьці, і врешті-решт домігся, щоб вона поміняла роботу. Зараз дочка працює в колективі стареньких.
Навіть, коли дочка приходила до мене в гості, він часто дзвонив. – Ти точно у матері? – питав він. А дочка все так же жар тувала. – Мам, він просто не може повірити, що ми одружені, я тепер її дружина, можна вже не боятися мене втратити. Мій терпець урвався недавно. Мені стало погано, навіть не могла встати з місця, тому подзвонила дочці, у неї є ключі, покликала до мене, щоб вона швидку викликала і відкрила їм двері. Але і зараз Коля подзвонив мільйон разів і заважав нам. Лікар робив мені укол, а він вимагав, щоб Женька передала мені трубку, мовляв, щоб я підтвердила, що вона у мене. Він навіть встав і приїхав, перевірив всі кімнати, чи немає нікого крім нас в квартирі. Якби мені не було nогано, я б висловила йому все вже тоді. Але я не збираюся залишити все так, адже моя яскрава дочка перетворилася на тривожну сіру мишу. Не знаю, в чому причина, що вона його не кидає, але зроблю все, щоб звільнити свою дочку з його полону.