Взагалі моя мама завжди мала дуже складний характер. А вся справа в тому, що, на її думку, будь-яка дитина з самих ранніх років повин на бути самостійною. Це, звичайно не так, адже за дитиною потрібен догляд, для цього й існують батьки, але вона протилежної думки. Так було, коли наро дилася я, так і є досі. Мама ніколи не змінить свою думку.
Показовий приклад трапився нещодавно. Я просто попросив її доглянути за моєю дитиною, все ж, вона її бабуся, як ніяк, вона зобов’язана за ним наглядати. Мій чоловік на пару днів поїхав до своєї матері в село: та захво ріла. Моя мама відразу ж відмовилася. Я спробувала її вмовити, вона сказала, що цим може зайнятися і свекруха.
Я їй розповіла, що свекруха моя зараз зовсім слабка, і за нею самою потрібне око та око. Тоді вона пішла до мене на зустріч. Вона погодилася посидіти з онукою, ось тільки не безkоштовно, а за умови, що ми будемо nлатити їй в місяць по 7 тисяч, вона все ще не няня, але вже і не наша служниця. Від злості я просто поклала трубку, через неї я не зможу нормально вийти на роботу.