Я роз лучена з причепом – так усі тепер кажуть. А насправді у мене просто не склалися стосунkи з kолишнім чоловіком: він гуляв і пив, а я утримувала сім’ю і виховувала дочку. Ми роз лучилися три роки тому, найважчі часи в моєму житті, добре, хоч мама була поряд. Поки я працювала без вихідних, мама сиділа з онукою, забирала її з садочка, готувала, гралася з нею. Завдяки мамі я змогла відкласти невелику суму грошей і куnити нам однокімнатну квартиру. Розумію, я всім зобов’язана їй, але хіба вона має право втручатися в життя дорослої людини?
Перший раз я вийшла заміж за кохану людину і помилилася, а зараз мама боїться чергової помилки і намагається вберегти мене; але я ще молода, мені не вистачає міцного чоловічого плеча. Так вийшло, що на роботі я познайомилася з одним добрим чоловіком. Він – заможний біз несмен, привабливий, і раптом звертає увагу на простушку? Я кілька разів сходила з ним на побачення, і, коли зрозуміла, що в нас все серйозно, вирішила розповісти про це матері. Замість того, щоб радіти за нас, мама почала звинувачувати мене, що я знову знайшла чергового брехуна та негідника.
Вона впевнена, що нормальний чоловік не цікавитиметься роз лученою жінкою, тим більше з дитиною. – Йому щось потрібно від тебе! Він має хоч свою квартиру? Як нема? От-от, йому потрібна твоя квартира, – кричить на весь будинок мама, навіть не знаючи, що цей чоловік винаймає квартиру в центрі міста. Мати каже: краще приділи увагу своїй дитині, вона важливіша за всіх чоловіків, які з’являються і зникають. Але коли, якщо я працюю? Якби поряд був заможний чоловік, я могла б приділяти час доньці. Не знаю, як жити своїм життям, і при цьому не скривдити матір.