Ми з Петром ще в університеті познайомилися. Він дуже симпатичний хлопець, на нього навіть молоденькі викладачки заглядалися. Він досить високий, стрункий, мускулистий, з правильними рисами обличчя. На такого rріх не звернути увагу. Але я не ревнувала. Віктор дуже часто робив мені компліменти, завжди говорив, що я найкраща для нього. І він не брехав. Я теж дівчина була дуже симпатична. Це підтверджувала увага протилежної статі по відношенню до моєї скромної персони. На четвертому курсі ми з ним одружилися. У студентській сім’ї грошей багато не водилося. Ми жили разом в скромній кімнатці в гуртожитку.
Обидва працювали. Я стала економити на засобах для догляду за собою. Не куnувала дороrі косметичні засоби, була рідкісним гостем у косметолога, вирішила, що і без модного одягу обійдуся. Я думала, що нема чого витрачати на цю сферу життя так багато коштів. Ви знаєте, я думаю, що такого роду жіночі радості зовсім недешеве задоволення. Ми були на останньому курсі, коли я завагітніла і наро дила нам чудового синочка. Ми тоді вже перебралися в хороше орендоване житло, бо Петро знайшов нову, високооnлачувану роботу. Тіло жінки після вагітності і nологів природним чином змінюється. У моєї фігури з’явилися деякі вади: розтяжки на животі і п’ять зайвих кілограм.
Коли синові й року не було, я стала помічати у чоловіка досить дивну поведінку. Він все частіше затримувався на роботі, пропадав незрозуміло де на вихідних. У відповідь на мої розпитування починав грубіянити. Коли синові було рік, прийшов і заявив: -Знаєш, Ганно, я йду до іншої. І це твоя провина. Ти бачила у що ти перетворилася? Корова, а не жінка! Ні один чоловік на тебе не подивиться! Він в той же день зібрав речі і поїхав. Мені, зрозуміло, було боляче, але я не стала його тримати. Краще вже так, ніж жити з людиною, якій так важлива оболонка.