Про зраду чоловіка Юлія дізналася виnадково. Подзвонив батько і повідомив, що мама потрапила до лі карні, попросив приїхати. Сам він весь день на роботі, не може доглядати за дружиною. Лі карі сказали, що мамі в лікарні потрібно два тижні пролежати. Юля попередила чоловіка, що її не буде: -Ну, милий, два тижні – це небагато. Я вам заздалегідь приготую всяких пельменів, котлет, у морозилку закину. Ви впораєтеся, так?
Чоловік запевнив, що все буде в порядку. Синові вже дванадцять, хлопчик вже самостійний. Жили батьки Юлі в сусідньому місті. Юля стала доглядати за мамою, періодично дзвонила чоловікові, питала про справи, сама розказувала. За мамою Юля добре доглядала, тому Ніна Петрівна поправилася раніше, її виписали на три дні раніше. Про це Юля чоловікові не сказала, збиралася домашнім несподіваним візитом влаштувати сюрприз. Їде вона в маршрутці, уявляючи, як чоловік її радісно зустріне, раптом побачила вона свого благовірного на сусідній вулиці.
Маршрутка зупинилася, бо потрапила у затор. Єгор йшов по вулиці, посмішка до вух, а рукою обнімає якусь блондинку. Юля набрала номер чоловіка тремтячими пальцями. Вона зібралася, щоб голос не виказав хвилю вання. -Добрий день, любий. Як ваші справи? Ти де? -О, Юля! Привіт. Та я як раз в магазин збираюся, щоб куnити нам продуктів на вечерю. -Ти вдома ще? -Так, але вже виходжу. Ну все було ясно. Повернувшись додому, вона викинула його речі з будинку. Чоловік, повернувшись надвечір, дуже здивувався, вибачатися намагався, але Юля його не пробачила. Зрадив один раз, зрадить і ще раз.