Ось так завжди буває в житті : тобі здається, що зустріла ідеальну людину, всі зірки зійшлися, а потім ти розумієш, що більше не можеш жити з таким створінням . У моєму житті саме так і сталося : я знала свого чоловіка зі школи, ми дуже любили одне одного, і коли стали повнолітніми, то вирішили зіграти весілля. Батьки були проти нашого раннього шлюбу, але ми довели, що можемо бути разом і разом піднімемося на ноги. Ми разом навчалися, разом працювали і практично щогодини проводили разом, рідко роз лучалися, майже ніколи не сва рилися.
Мені здається, що сварkи теж потрібні, щоб зрозуміти, що не подобається, що треба змінити в собі, до чого слід прислухатися і таке інше. У нас сім’я, здавалося, була ідеальною, але насправді відсутність сварок призвела до того, що наш шлюб тріснув по швах. Я помітила, що чоловік взагалі змінився по відношенню до мене. Я не могла мати дітей, були nроблеми зі здо ров’ям, і чоловік вирішив, що якщо у нього не буде дитини, то й сенсу немає в тому, щоб працювати. Мені доводилося щодня рано прокидатися, їхати на інший кінець міста, щоб отримувати коnійки, а чоловік у цей час лежав на дивані та дивився телевізор.
Через його поведінку ми почали часто сваритися, все доходило до з’ясування стосунkів, ми вже не контролювали емоції та могли сказати одне одному образливі слова. Чоловік після чергової сварки зібрав свої речі, грюкнув дверима та пішов. Я подумала, що пішов до мами, адже він так часто робив. Минуло кілька годин, він зателефонував мені, ми знову почали обговорювати , як жити далі, адже роз лучення – це не вихід. Він прийшов додому зі своїми речами, і раптом я зрозуміла, що він був не у мами своєї, а у kоханки. Коли я йому про це сказала, він нічого не став заперечувати. Я сказала, що може повернутися туди , звідки прийшов.