Я була вдома і забиралася, як раптом мені зателефонувала моя хороша подруга: – Ірко, як справи? Я тут із сином гуляла і про тебе згадала. Чим ти там займаєшся? Можу заскочити, побалакати? – Все добре, дякую, можеш прийти, звичайно, але в мене трохи не прибрано. Син Жені – маленький і гіперактивний хлопчик, він любитель побігати і побешкетуватии. Ну, дитина, що з неї взяти?! Ми йому увімкнули мультик, а самі пішли на кухню. Женя сказала йому, щоб той сидів тихо і спокійно. Раптом за хвилин 10 пролунав сильний гуркіт із вітальні.
Ми одразу побігли туди і побачили, як син Жені стояв посередині кімнати зляканим, а мій акваріум був розбитий, рибки на підлозі борсалися, намагаючись знайти воду. А акваріум був дороrий… рибки – дорожчі. Женя відразу ж підійшла до сина, подивитися чи не поранився він, а я почала ганчіркою протирати підлогу, щоб ламінат не здувся, а рибок по-швидkому кинула в банку з водою. Оглянувши сина, Женя обернулася до мене. Вона зауважила, що я не дуже схвильована станом її сина. – Ми йдемо додому, сину!
– Сказала вона і за секунду покинула квартиру разом зі своїм невихованим синком. У розбитому акваріумі я знайшла паперовий літачок, що став причиною, через яку шибеник намагався залізти в акваріум. До речі, папір для літака він узяв із свідоцтва про шлюб. Дублікат свідоцтва про шлюб, новий акваріум для рибок, ремонт підлоги – стільки витрат, лише через одну безмежну дитину та її маму, якій начхати на бардак, влаштований її сином. Моє прибирання тривало до самої ночі, дякувати Богу, хоч на сусідів не капнуло. Вже ввечері Женя написала, що їй довелося сильно витратитися на ліkарів, бо дитина мала сильний переляк. Це повідомлення я проігнорувала, а її номер кинула до чорного списку – ось і вирішення всієї проблеми.