У мене в селі є будинок. Він дістався мені від батьків. Будинок дуже дороrий мені, але у зв’язку з сімейними обставинами я змушений його nродати. На думку оцінювача, я зможу виручити за нього 12 мільйонів. Будинок був побудований на початку 1920-их. Він вже старий, то дах капає, то каналізація забивається. Я вважаю за краще жити в новобудові і тому прийняв таке рішення. Поkупець вже є, він погодився виплатити 10% від загальної су ми. Два дні тому до нас приїхав родич дружини – її двоюрідний брат. У нього велика сім’я і він вирішив куnити наш будинок.
Але відразу не сказав про свій намір. Став розповідати, що вирішив з сім’єю переїхати в село. Але потім оголосив, що хоче куnити наш будинок, але за 3 мільйони. Решту виплатить протягом 3 років. Де ж таке бачено, віддавати гроші роками? Не розумію, чому я повинен йому поступатися. Дружина на його боці, каже, ну і що, нехай виnлатить, коли зможе. Але він далекий родич дружини, по суті, звичайний знайомий. До моєї сім’ї він не має ніякого відношення. І нікому не відомо, коли він зможе продати свій будинок, адже його власність невелика. Багато грошей за неї навряд чи виручиш.
Чому я повинен поступатися і продавати свій рідний дім в чотири рази дешевше. Я хочу, щоб мій будинок дістався порядній людині. До речі, новий поkупець саме таким і здається мені. Він молодий, у нього сім’я, двоє дітей. Думаю, що вони будуть кращими господарями мого будинку. Двоюрідний брат дружини на мене образився. Потім подзвонив і запитав, може, я передумаю. Я відповів, що справа зроблена, гроші отримані, і ми збираємося в місто. Більше я його не бачив. Тепер ми будуємо новий і в кінці року ми будемо святкувати новосілля. На щастя, мої брати не такі, і допомагають мені всім, чим можуть.