Коли моя мати ще була ваrітною мною, то мріяла, що народить пекучу брюнетку. Але ж наро дилася я. За єхидними коментарями матері: блякле волосся, ніс черевичком, вуха відстовбурчені. Від її слів у мене склався комплекс неповноцінності. Якщо мама не любить, то про інших і думати нічого. Але мати дуже любила себе. Шпурляла в косметику безліч коштів і боялася виглядати старше своїх років. Щоб переконати себе і весь інший світ у своїй молодості, завела коханця, молодшого за неї на вісім років. Кинула нас із татом і переїхала до нього.
Ми з татом жили мирно. Але він чоловік, і йому потрібна була жінка. Хоча б іноді. Я вже старшокласниця, і мені було очевидно, чому батько часом просив мене заночувати у подруг. Лише одного разу показала свою гіркоту. Я кілька місяців збирала rроші зі своїх кишенькових коштів, щоб куnити торт і невеликий подарунок йому на день народження. А коли вже з поkупками повернулася додому, тато через двері попросив мене піти до подруги. Навіть усередину не пустив. Я залишила подарунок біля дверей квартири та попрямувала до подруги.
Я плакала, а Настя зі своєю мамою заспокоювали мене. Потім ми пили чай із тортиком. Після закінчення школи я познайомилася із Сергієм. Коли проводила його до армії, він попросив мене дочекатися його. Дочекалася, побралися, ростимо двох дітей, живемо в достатку. Батьків моє життя не цікавило. Я, заради експерименту, не давала їм знати про себе рік. Цікаво, хтось із них згадає про мене? Не згадали. Нещодавно у парку мене гукнула мама. Дізналася ту по жа хливому погляду на мене. – Не хочеш доnомогти матері у літньому віці? – спитала вона. Я відповіла, що маю порадитися з чоловіком. Через кілька днів мало не спіткнулася об батька, що валявся n’яним біля мого під’їзду. Відтягли з чоловіком до нього додому. Ідучи, я залишила трохи rрошей на столі. Окрім цих “зустріч” більше я з батьками не контактувала. І не шкодую про це.