Аля з друзями відпочивали на ковзанці. Там вона впала і вдарилася головою. Опритомнівши в ліkарні, дізналася діаrноз – ам незія… З того дня минуло три місяці. Аля йшла вулицею і оглядалася. Хлопець іде за нею. Хто такий? Можливо, вони були знайомі? І чому глянувши на нього її серце наповнюється ніжністю, а саму тягне кинутись йому на шию? Поставити крапку над “i” доnомогла випадково підслухана розмова її матері з Ромою. Вибігши в двері під’їзду, дівчина мало не впала в обійми незнайомця, який переслідував її. Хлопець, розгубившись, зробив крок назад, але Алевтіна схопила того за руку. – Ось ти й потрібен мені! – випалила вона.
– Я не впізнаю тебе, але підозрюю, що ми були знайомі. – Були. І навіть більше, ніж “знайомі”, – сказав хлопець. – Отже, розкажи мені все. – Тут? – Он кафе. Пішли туди – вказала напрям Аля. Коли вони посідали за столик, дівчина відразу “взяла бика за роги”. – Тебе Кирило звуть, правда? Мама з Романом називали це ім’я. – Ромко, – обличчя хлопця виражало злість. – Ну, як же без цієї гниди. Так, я Кирило. Твоя мама не виносить мене. До тебе не підпускає, сказала – бачити не хоче. – На початку я й справді не хотіла нікого бачити. Тобі клянуться у вічній дружбі, а ти тільки очима плескаєш і не впізнаєш того, хто говорить, – сказала Алевтіна.
– Я не знав про твою амнезію. Ліkарі мовчали, твоя мама відганяла. Ти проходила повз… – посмішка Кирила вийшла сумною. – Тільки моє кільце на твоєму пальці вселяло надію. – А мені набрехали, мовляв, це Ромка мені подарував. – Ольга Захарівна мріє про твоє заміжжя з Романом. Син великий шишки. Гроաі, зв’язки… – А чи давно ми з тобою разом? – Задала Алевтіна питання, що цікавить. – Півтора року. І, до речі, ми заяву до РАГСу подали. Три тижні тому мали зареєструвати шлюб… … Вони просиділи три години. Дивилися спільні фотки на телефоні Кирила. Ольга Захарівна змушена була вислухати гнівні тиради дочки, намагаючись вставити слова у своє виправдання. Алевтіна її такої можливості не дала. Одночасно зі звинувачувальною промовою зібрала речі, грюкнула дверима і пішла до Кирила. А через тиждень Аля з Кирилом знову вирушили до РАГСу.