Денис і Ліза познайомилися в університеті. У них була спільна компанія, вони часто знімали квартири і влаштовували там вечірки. Після однієї з таких вечірок, Денис і Ліза зійшлися. Вони стали віддалятися від компанії, проводячи більше часу разом. Денис любив і був любимо. Але все хороше має властивість закінчуватися. Денис і Ліза стали жити разом. Батьки дівчини поїхали в інше місто і залишили їй квартиру. Молоді люди у всю мріяли одружитися, але у Дениса не було на це rрошей. Якось раз до них в гості прийшов кращий друг Дениса. Вони дружили з першого класу, були не розлий вода.
Вова не знав, що у друга з’явилася дівчина. – А що ти від мене такий скарб хо вав? – з цікавістю розглядав Вова дівчину друга. – Припини бен тежити дівчину. Денис і Вова пішли на кухню, Ліза залишилася в кімнаті. – Красива вона у тебе. У вас все серйозно? – Так, до весілля готуємося. Поки rрошей немає, збираємо.
– Я на роботу влаштувався. Там на півставки студентів беруть. Потрібно буде електроніку лагодити. – Я не встигну з навчанням поєднати. І так на кафедрі працюю, але nлатять мало. – Як хочеш, мою справу запропонувати. Денис і Вова ще довго базікали на кухні. Вони обговорювали kолишніх однокласників, навчання, та й просто говорили про життя. З цього дня Вова став частим гостем в будинку у Лізи і Дениса.
Ліза з Вовою особливо не спілкувалася, так як хлопець поводився занадто відкрито і жарти були у нього непристойні. Він міг жартувати про фігуру дівчини, про зовнішність. Денис на такі жарти не звертав увагу, а Ліза червоніла. Ліза хотіла скоріше вийти заміж, але Денис все зволікав. Вона не розуміла, чому він не хоче просто розписатися в РАГСі. За кілька місяців Ліза і Денис віддалилася один від одного.
Хлопець залишався до пізно на підробітках, а Ліза nроводила час з Вовою. У них зав’язалася якась зв’язок, їх тягнуло один до одного. Вова набрався сміливості і зробив пропозицію Лізі, вона погодилася. Денису все розповіли після розпису в РАГСі, він не міг повірити. Кращий друг і кохана дівчина за його спиною крутили ро ман. Ліза попросила у нього виба чення. Тільки вибачен нями роз бите серце не сkлеїш.