Наприкінці місяця я вирушила на ринок, щоб купити хоча б найнеобхідніші продукти, але грошей вистачило лише на картоплю та олію. Жити на мінімальну пенсію виявилося дуже складно: після оплати комунальних послуг майже нічого не залишалося. На ринку я зовсім випадково зустріла свою колишню невістку Оксану. Спочатку я її навіть не впізнала, адже вона виглядала дуже елегантно.
Оксана помітила мене першою і сама підійшла. Погода була холодна, і я запросила її до себе на чай, бо жила неподалік. Після короткої розмови Оксана пішла, але вже за півгодини повернулася з повною сумкою продуктів. Мені стало ніяково: я ніяк не чекала такого жесту від неї. Оксана пояснила, що для неї це не склало труднощів, адже вона вже десять років працює в Німеччині і заробляє достатньо. Мені було особливо соромно перед нею, адже коли вона розлучилася з моїм сином, я у всьому звинувачувала її.
Тоді я стала на бік сина, який знайшов собі іншу жінку. Але Оксана швидко заспокоїла мене, сказавши, що давно забула образи і не тримає зла. Вона нагадала, що я залишаюся бабусею її дочки. Через кілька днів Оксана запросила мене до себе додому і зробила несподівану пропозицію. Вона побудувала великий будинок, де жила разом з дочкою та зятем. Оксана запропонувала мені переїхати до них, щоб допомагати з доглядом за її онукою, адже ніхто не зможе зробити це краще, ніж її рідна прабабуся. До того ж допомога молодій мамі була зовсім не зайвою. Ми здали мою квартиру в оренду, а я переїхала до своєї колишньої невістки. Все сталося так несподівано, і я навіть не могла уявити, що так складеться. Оксана виявилася дивовижною людиною, і я багато раз пожалкувала, що визнала це надто пізно.